Бубнівський розпис

Може бути більш відомий під кодовою назвою "Бубнівська кераміка".
Цей вид декоративного мистецтва був поширений у Вінницькій області, в місті Гайсин. У порівнянні з вищезгаданими художніми ремеслами, Бубнівський розпис має сумну долю. Після смерті основних її «ідеологів» братів Герасименко, він поступово втрачає свою популярність. І сьогодні про неї знають не багато. Побачити експозицію Бубнівської кераміки можна в Музеї-садибі братів Герасименко (с. Новоселівка, Вінницької області). Серед інших видів розпису його відрізняють рослинні дивовижні орнаменти і жовто-коричневі, білі, блакитні і сірі кольори.
Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки почала формуватися в середині ХІХ століття першими майстрами народного гончарства двох сусідніх сіл Новоселівка і Бубнівка, які знаходяться одне навпроти другого на протилежних берегах річки Соб, лівої притоки Південного Бугу. Скупі архівні свідчення і народні перекази донесли до нашого часу два імені, які були одними з перших бубнівських майстрів − Арехта Гончар і його син Семен Гончар.
Безумовно, наступні покоління майстрів вносили свої індивідуальні впливи і новації в орнаментику бубнівського розпису, розвиваючи і збагачуючи її. Серед таких в першу чергу слід назвати братів Якова і Якима Герасименків, які працювали в тісному творчому тандемі − один творив форму виробу, а другий її розписував.
До речі, така організація виробництва була властива і іншим родинам. Як правило, батько чи дід творив на крузі форму миски чи поставця, а дружина чи старша донька розписувала цю форму. Чи не тому багатьом бубнівським мискам властива жіноча вишуканість та елегантність візерунку. Шкода лиш за тим, що історія і народні перекази не донесли до нас жіночих і дівочих імен, які в візерунках творили бубнівські орнаментні дива.

Сучасні майстри не дають загинути, відійти в небуття прекрасним традиціям бубнівських гончарів, які є яскравим свідченням самобутнього таланту нашого народу.

  



Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Розпис